Бути добрими
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Доброта — це як затінок в спеку,
Як ковток із криниці води.
Як вітрець, що прилинув здалеку
І приніс свіжий подих сюди…

Доброта… Вона закладена у самій природі. Навіть звірі в скрутну хвилину допомагають один одному, навіть вони не можуть пройти повз інших, коли тим щось загрожує… А для людей доброта — це основа їхнього життя. Що ж таке доброта? Це лагідне, дружнє, турботливе ставлення до людей. Доброта — це духовна якість людини, яка виражається в співчутті, в турботі, в бажанні допомогти людям, зробити для них щось хороше, вартісне, щоб полегшити їхнє життя. І сьогодні прояв доброти ми бачимо по всьому світі. Мільйони сімей з України прихистили чужі люди у своїх країнах, у своїх домівках, тому що у нас почалася страшна кровопролитна війна. Люди не роздумували, а в перший день війни відкрили всі кордони, щоб сім’ї з дітьми могли виїхати в безпечне місце від війни, яку розв’язала Росія в Україні. Ось це і є той найвищий прояв людської доброти, бо кожен вважав своїм обов’язком, допомогти, прихистити, обігріти зовсім чужих для них людей, щоб зменшити їхній біль утрати, розпач, страх і допомогти вижити… Така єдність і добрість, згуртованість і благородство людей просто вражає і надихає, дає надію на те, що люди таки будуть жити по-новому, значно краще, що вони вже досягли свого вищого розвитку і доброту ставлять на перше місце, на найвищий щабель. Я низько вклоняюсь усім цим добрим і щедрим людям по всіх країнах за їхнє мудре рішення, за їхню терплячість, любов, тепле ставлення до всіх переселенців, яких вони прихистили. Та, на жаль, не всі переселенці по-справжньому оцінили людську турботу і доброту, щирість і людяність, тож і ведуть себе не належним чином. Тому хочу звернутися до таких людей, щоб вони переглянули свою поведінку і достойно оцінили людську турботу про них. Адже ніхто з них вам нічого не винен! Вони по добрій волі дали вам прихисток, допомагають всім чим можуть, як уміють, лише щоб ви почувалися захищеними. І ви повинні бути безмежно вдячні за їхню турботу, терплячість і доброту. А тому будьте людьми і дякуйте щиро і сердечно за все, що вони для вас зробили. Та вчіться самі бути людяними і добрими і вчіть цьому своїх дітей, щоб вони виростали уважними, вдячними, терплячими, щедрими, щирими, люблячими та добрими… Вчіться, люди, бути добрими, у вас сьогодні є з кого брати приклад! А в сім’ї візьміть за традицію дякувати самим і вчіть дітей вітатися і казати людям чемні слова ввічливості, дякувати за все! Вчіть дітей допомагати слабшим, а не насміхатися з людських вад; вчіть виявляти турботу про тваринок і про людей; допомагати по можливості ближнім... Від того, що ваша дитина принесе старенькому сусідові хліб з магазину, з неї з голови корона не злетить, а зате в серці залишиться хоч крапелька добрості; якщо ваші діти допоможуть полити сусідці грядочку з морквою, вони не переробляться, а зате матимуть велику вдячність від жінки, яка до них колись повернеться добром; якщо ваша дитина уступить місце в транспорті втомленій людині, вона не буде страждати, як кілька зупинок проїде стоячи, але відчує людську повагу і це збагатить її духовно.

Добро творити завжди намагайся,
І хай душа, неначе сонце сяє.
Ніколи від людей не відвертайся,
Бо каяття прийде, а вороття немає.

Тому не втрачаймо в серці доброти, не втрачаймо людяності, адже ми люди і треба в цьому світі жити по-людськи з добротою у серці та з сонечком в душі. Тоді нам усім, батькам і дітям стане жити набагато краще. Усе іде від доброти…

Від доброти

Від доброти душа світліє,
Вона чарівною стає.
І оживає в ній надія,
Бо сонечко там світле є.
І радість в серці оживає,
Як світлий ранок з темноти.
Усе навколо зацвітає,
Від доброти, від доброти…
І всім довкіл стає світліше,
Бо щастя в серці ожива.
Від доброти стає тепліше,
На думку добрі йдуть слова.
Тому добро в душі плекайте,
Поповнюйте його весь час…
І щедро людям роздавайте,
Добро повернеться до вас!
З любов’ю всім добра бажайте,
То буде легко в світі йти.
Усе найкраще, пам’ятайте!
Від доброти, від доброти…