Найбільше щастя для батьків
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Найбільше щастя для батьків — це їхні діти. Усміхнене личко сина і донечки, веселі очі, радість, нові відкриття, запальні ігри… І серце батька та матері наповнюється щастям, радістю і гордістю за свою дитину. Заради дітей ми готові на все. Батьки їх вчать, виховують, хочуть виростити своїх дітей щасливими, мудрими, добрими, світлими і успішними. І від того, якими ми виховаємо своїх дітей, залежить їхнє та й наше майбутнє. І на перший погляд це все просто і всім зрозуміло. Але тут треба докласти величезних зусиль, адже виховання — це важка, постійна робота без вихідних і відпусток. А часто втома не дає можливості посидіти з дитиною за книжкою чи грою, або просто лінь, яка іноді нападає, чи серце не лежить до цього… Дитина підходить, щоб поспілкуватися, а батьки зайняті своїми справами і відсилають від себе дитя. Син чи донька просить маму і тата на прогулянку в ліс чи в парк, а їм ніколи, вони йдуть на застілля… Та, запам’ятайте, щоб виростити щасливих, здорових, добрих і успішних дітей, треба прикласти багато зусиль, мудрості, терпіння, любові, старання і щирості, а іноді принести в жертву свої справи та інтереси, а побути з дітьми. І навіть тоді діти виростають не зовсім такі, якими б ми хотіли їх бачити. Бо вони часто краще бачать наші з вами дії, а не прислухаються до правильних слів. Тому й поширене у нас таке прислів’я: «Які мама й татко, таке й дитятко» або «Який кущ, така й хворостина, які батьки, така й дитина»… Ось тут і виникають перші труднощі і непорозуміння між батьками і дітьми. А треба, щоб у сім’ї завжди було взаєморозуміння між дорослими і дітьми.

Батьки і діти

Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це — сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти...
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда і без печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває
Й запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка не має меж!

Наш світ дуже швидко змінюється, наука летить вперед і робить нові відкриття, зміняються погляди людей на все та й на саме життя… Але все ж незмінними залишаються одвічні людські цінності: доброта, людяність, милосердя, чуйність, щирість, щедрість і ота свята любов, яка робить людину світлою. Любов і доброта до людей, до природи, до всього світу — це сьогодні дуже важливо. І хоч це не зовсім легко закласти в душу дитини, та треба прагнути до цього, адже це наші рідні діти і вони повинні вирости щасливими. А діти вбирають в себе все: і хороше, і погане, тому треба розкривати перед ними переваги хорошого, світлого, прекрасного і вони зрозуміють і потягнуться до нього, як весняні квіти до сонця.