Нести у світ позитив
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Я цього бажаю всім вам, люди, від щирого серця, бо всі ми прийшли у цей світ жити, тому жити треба з любов’ю, добротою, щирістю і зі світлом в душі, тоді і життя почне до нас повертатися світлою стороною, віддавати нам свою добрість, тепло і любов. Адже кожна людина може та й повинна нести у цей світ добрість, любов, позитивний настрій, свою турботу про людей та й про цей світ, у якому живе. Бо насправді життя просто чудове, воно відкриває для нас безмежні горизонти, всю незбагненну і дивовижну красу цього світу, свою прихильність і любов, от тільки ми, люди, мабуть таки повернули не в той бік, стали не на той шлях, вибрали не ту дорогу... Ми зараз дуже віддалилися від духовності, від краси і любові, від ніжності і турботи, від людяності і почуття відповідальності... Живемо матеріальним, пустопорожнім, зробили своїм ідолом гроші, матеріальні цінності і далеко позаду себе залишили все найцінніше — духовність, мораль, людяність... І навіть вже не усвідомлюємо, що без цього ми перестаємо бути людьми, а стаємо хитрими, жадібними, підлими, неадекватними, підкупними химерами, бо можемо в будь-яку мить зрадити своїх найдорожчих, найрідніших, близьких і рідних нам людей, продати за ломаний гріш... І не тільки зрадити, а навіть знищити морально, фізично вбити, обезкровити... Таким жорстоким стає все наше суспільство, бо ті одиниці добрих і мудрих людей глушить невігластво, мародерство, брехня, підлесливість, догідливість та й просто байдужість... А лише подумайте, все матеріальне, що ми надбали, ми з собою в труну не заберемо, а вік того, що залишиться після нас, зовсім не довгий, його зрівняють з землею землетруси, спалять і зітруть вулкани, змиють повені і поглине земля. І все це ми сьогодні вже спостерігаємо на нашій землі... А між цими катаклізмами ми ворогуємо, воюємо між собою, гребемо під себе, мов несамовиті, сваримось, ворогуємо... А заради чого? Ради чого ми постійно несемо у своєму серці зло, ворожнечу, образи, поганий настрій? Ви задумувались про це? От найпримітивніший приклад: сусідські кури перелетіли через тин на вашу грядку і почались сварки, образи, прокльони, погані і чорні слова, а разом і чорні сили, негативна енергія полетіли на всіх вас разом... Курей через якийсь час порізали і з’їли, на грядках виросли рослини і їх зібрали і теж з’їли та й забули, а от зло, яке було послане словами одне одному, залишилось каменем в душі. Цього ніхто забути не може, бо воно отруїло вам душу, адже слово було і є — першим. Пройшло багато часу, а сказане одне одному слово не забулося, бо вони живе у вашій голові, у вашому серці і далі труїть вас, не дає жити... А як тепер примиритися? Хоч той інцидент не вартий був і виїденого яйця, адже кури були і їх давно немає, грядка вже кілька разів перекопана і знову засіяна та зібрана, а образа залишилася тягарем і не дає і глянути в очі... От яке значення має слово, воно може нести різний заряд енергії як позитивний, так і негативний, тому за словами треба дуже слідкувати і завжди добре подумати, перш ніж сказати якесь слово. А це все відбувається не раз у житті кожного із-за якогось дріб’язку, якоїсь дурниці, і це спостерігають діти та вчаться від батьків як мудрості, так і дурним вчинкам та заповнюють ними свою душу. Що ж робить та чорна енергія, яка потрапляє в душі людей? Про це тепер багато пишуть науковці (можна зайти в інтернет та почитати) та інші люди, які роблять висновки за власними спостереженнями та своєю мудрістю. І ця негативна енергетика починає накопичуватись і спричиняє різні хвороби, які стають хронічними, невиліковними. А тоді людина, яка втомилася від тих хвороб, починає ставити одне питання: «За що це все мені?» А відповідь однозначна — за погані діла і за чорні слова, матюки, прокльони, за той негатив, який ви посилаєте людям в думках і в словах, бо і слова, і думки — матеріальні, вони можуть нести і погану енергетику і дуже добру! А коли слово чи думка несе добру енергетику? Ви задумувались над цим? Звичайно! Ви навіть могли на собі її відчувати, коли робили людям щось добре: комусь допомогли якоюсь хорошою справою, когось підтримали чи подали руку, іншому допомогли доброю порадою, милим побажанням, світлим і щирим словом... Тоді враз у вас самих на душі ставало світло і радісно, бо людина вам дякувала, усміхалась, вона відгукнулась добром на добро і світ став прекраснішим, яскравішим, а душа починала розцвітати чарівним цвітом... Тому і самих себе, і дітей своїх треба вчити тому, щоб нести у світ позитивні думки і говорити лише хороші слова, думати лише про дуже хороше і позитивне і відкидати від себе весь негатив, який до вас приходить, не сваритись, не проклинати, а відкидати від себе все негативне різними способами! Іноді переключатись на гарну мелодію, іноді на читання книжки, чи придумати для себе якусь іншу практику, яка б заглушала та відкидала послані негативні енергії. Це дуже важливо. А ще важливіше завжди тримати себе в тонусі, тобто завжди на хвилі добрості, радості, світла, позитивної енергії... А ще дуже важливо привчати змалку дітей до вишуканої мови, чудових манер, ввічливості, турботи про інших і хорошого настрою, щоб у дітей ніколи не виникало навіть мимовільної думки про те, щоб когось образити чи сказати грубе слово чи у власній мові вживати чорні слова-перевертні, чи пройти повз чужу біду і не надати допомогу... Адже нічого поганого ні в якому разі ані робити, ані думати не можна, бо від них хвороби і погані справи! Тож кожен дорослий мусить зрозуміти важливість своєї поведінки, сказаних слів, посланих у світ прокльонів і негативних побажань, бо все, що ви посилаєте у небо, повернеться до вас сторицею і саме в той час, коли ви цього зовсім не чекаєте. І це зовсім не казки, це та реальність, до якої ми ще не звикли, а треба звикати і користуватися тими настановами і правилами поведінки, що нам посилає Біблія та інші Вічні Книги нашого земного буття, що встановлено правилами поведінки в суспільстві людей... Адже ті Заповіді не вчать людину нічому поганому, а навпаки закликають бути мудрими, правильно себе поводити у цьому світі, у своєму земному житті, у кожному суспільстві. І якби ми до них прислухалися, якби ми ці Заповіді та правила взяли собі за основу, за мудрість, то світ був би зовсім іншим і людство пішло б зовсім іншим шляхом у своєму розвитку, і сьогодні б у світі не стало воєн, не було б заздрощів, кривди, образ, прокльонів і гордині, ліні, неробства і зазіхання на чуже, не було б брехні і наговорів... А люди були б щирі і світлі, добрі і мудрі, а Земля не здригалася від землетрусів і вулканів, від повеней і від буревіїв. Бо все на Землі взаємопов’язане, все має свій початок і кінець. І лише доброта, любов — безмежні і вічні. Тому слід вже зараз повернутися до тих почуттів і тих слів, що всім людям несуть лише все найкраще! Кожному з нас потрібно взяти за основу і нести у світ немов факел — вишукану мову, ввічливе звертання до людей, турботу про інших, доброту і любов, щирість і щедрість... Адже ми люди! І крім первинних тваринних інстинктів ми ще маємо розум, мислення, бажання, мрії, мету, вміємо бачити перспективу, красу, вміємо творити дивні речі, можемо літати у небі, як птахи, вміємо плавати на воді і під водою, неначе риби, вміємо створювати справжні дива, непритаманні іншим видам живого світу, але сьогодні ми не вміємо жити, як люди, бо іноді втрачаємо найголовніше — людяність і починаємо вести себе неадекватно і навіть страшно. Бо жоден дикий звір не воює з собі подібними і не знищує свій вид так, як це роблять люди... А ми ж люди... І нам сьогодні просто необхідно усвідомити, що далі ми не можемо жити у вічній ненависті і страшних кровопролитних війнах, у постійній брехні і підлості, вживаючи у своїй мові матюки, прокльони, негатив, який посилаємо щомиті у світ. Ми вже зараз, кожен для себе повинен поставити завдання — змінитися, почати жити чесно і праведно, нести у світ доброту і любов, любити цей світ і людей у ньому, бо ніхто, ні один народ на цій Землі не є гіршим або кращим від іншого, всі ми однаково земні і біологічні, всі ми послані на цю Землю, щоб творити добро і мудрість на ній, виявляти свої таланти і творчість, жити в красі, в щасті і в радості і бути світлими, добрими духовними людьми. Тому сьогодні перед усім людством стоїть найважливіше завдання — стати добрими, щирими, люблячими і світлими людьми зі справжньою людяністю, турботою, допомогою, ввічливістю... Бо ми сьогодні прямуємо у прірву чи то в чорну діру, з якої вже немає вороття, і чим ми ближче до неї, тим швидше вона нас засмоктує. Нам усім є над чим працювати і поки що ми маємо вибір і час, тому давайте всі разом створимо програму нашого розвитку у правильному напрямку, бо той шлях, по якому ми йдемо сьогодні — пагубний для всіх. І в першу чергу потурбуймося про наших рідних дітей, адже вони можуть жити у кращому світі, ніж ми, вони можуть бути набагато щасливішими і мудрішими за нас...