Як розвивати дитину
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Дітей треба постійно вчити, виховувати, розвивати, як тільки ваше малятко прийшло у ваш дорослий світ. «Мале дитя — малий клопіт, велике дитя — великий клопіт», «Малі діти не дають спати, а великі — не дають жити» — так каже народна мудрість… А й правда, та що поробиш? Ми прагнули мати дітей, от вони і прийшли, тому всю свою увагу і любов тепер треба зосередити на них і рости разом з ними та їхніми вимогами. Тож з самого малку їх треба розвивати і вчити, виховувати і любити. Спочатку поставити на ніжки, вчити їсти, пити, говорити, і так далі, безконечно і безперервно. Щоб розвинути мову дитини, треба щоб вона вміла ставити питання і відповідати на них чітко і правильно, коротко і розширено. А як цього досягти? Є багато різних вправ. Одна з цікавих є така: поставити перед дитиною предмет і почати гратися, тобто ставити питання до цього предмету і чітко та правильно на них відповідати. Предмети або малюнки з зображеними предметами можуть бути дуже різні, але завдання для дітей завжди таке: «Постав до цього предмету найбільше запитань!» Наприклад ви ставите перед дитиною машинку і нехай дитина поставить до неї питання. (Що це? Якого кольору? Яка це машина? Яке її призначення? Скільки в ній дверей? Скільки машина має коліс? Яка марка машини? З якою швидкістю вона може їхати? Хто управляє машиною? Який вантаж нею можна перевозити? ) і так до безконечності... Це, по-перше, цікаво для дитини, по-друге, ви розвиваєте мову, бо дитині треба не тільки ставити запитання, але й чітко на них відповідати, по-третє, збагачується словниковий запас, по-четверте, дитина вчиться правильно будувати речення і правильно відповідати на запитання, формулювати свою думку… І це можна робити не тільки, коли ви сидите з дитиною вдома за столом, але й на вулиці, під час прогулянки, коли відпочиваєте десь за містом. Але ось така робота-гра з дитиною завжди приносить позитивний результат, тому що ви вчите дитину придивлятись до предметів і природи, а це розвиває спостережливість, вчите дитину помічати світ навколо себе, а ще розвиваєте і збагачуєте її мову. А найголовніше те, що дитина спілкується зі своїми батьками, вона відчуває, що потрібна мамі і татові та їй цікаво з батьками, бо вони її слухають і розмовляють з нею. Ось така, здавалось би проста вправа, а як вона зближує батьків і дітей! А все починається з малого, з маленької вправи по виробленню вміння ставити питання до предмету. От спробуйте! Спочатку може не вийде блискавично, а от через кілька занять, вас дитина вже буде ставити в глухий кут своїми запитаннями і вам буде ще цікавіше, як дитині.

А ще дуже проста вправа по складанню слів з визначених букв. Так можна створювати ребуси або просто складати чи записувати слова. От ви написали 5—7 букв і просите дитину скласти з них різні слова. при цьому використовуючи лише ті букви, що є. Менше використовувати можна, а от більше — ні. І починаєте гратися. Це для всіх дуже захоплююче, а скільки слів згадають діти! А скільки слів пригадаєте ви самі! Тож провели час з дітьми і корисно, і цікаво! А діти після таких ігор просто приростають до батьків, бо їм і весело, і радісно, бо вони знаходяться зі своїм татом чи мамою, а ще й як цікаво!

А як цікаво можна провести час у сімейному колі, виробляючи щось вдома разом. Колись мама з дітьми у вільний час сідали за вишивання чи плетиво. І при цьому не тільки показувала дітям, як це правильно робити, не тільки вчила і стежила за їхньою роботою, але й, як діти вже щось навчилися, то мама завжди розказувала їм цікаві історії, легенди, казки, іноді розповідала про своїх родичів, знайомих, про себе і своїх батьків. Так діти звикали до того, що в сім’ї можна жити дружно, весело, цікаво. А іноді тато чомусь вчив своїх синів і теж при цьому завжди вів розмову про своїх батьків, братів, сестер, бабусь і дідусів. Так діти не тільки привчалися до корисної і потрібної роботи, освоювали певний вид майстерності, але й захоплювались розповідями про близьких і далеких родичів, пізнавали корені свого роду, що дуже важливо для кожної людини. Така спільна робота батьків і дітей дуже зближувала дітей і батьків. То чому сьогодні не відновити таких дуже корисних традицій, які дозволяють зблизити кілька поколінь, знайти рівновагу в сім’ї, захопити дітей певною корисною і цікавою роботою, щоб дітям не хотілося десь тинятися і шукати пригоди на свою голову, а бути в колі сім’ї, творити, слухати і розповідати, зростати і міцніти під наглядом батьків та бабусь з дідусями. А таких захоплень може бути безліч, просто батькам треба взяти це під свій контроль, організувати якесь корисне заняття з дітьми, яке може перерости навіть у певний сімейний творчий бізнес. Де всі разом могли б плести цікаві шапочки, рукавички, шкарпетки чи шарфи разом з мамою чи плести з бісеру намисто та різні цікаві речі… Або виготовляти з дерева ложки, свисточки та інші іграшки разом з татом… Та й чого тільки не можна зробити разом! Адже є дуже талановиті і майстрові тата і мами, які б могли придумати будь-що! А потім це ж можна подарувати своїм знайомим або продати бажаючим… І хай ці речі і не матимуть якоїсь ваги для сімейного бюджету, але саме заняття з дітьми принесе не лише задоволення, але й величезну користь дітям та й батькам. Все просто, але в кожній сім’ї просто треба встановити певні традиції, які будуть не тільки цікавими для дітей і батьків, але й залишаться на довгу-довгу згадку про сімейний затишок і тепло, про розповіді мами і тата, про те, чого навчилися в дитинстві і як було весело, затишно і цікаво вдома з мамою і татом. Адже час невблаганно летить і ніхто його не зможе повернути, а от добра згадка завжди повертає туди, де жила любов і доброта…