Серпневі дні… Які ж вони красиві!
Тепло і чари, квіти навкруги.
А вранці вже встають тумани сиві
І тонуть в нім річкові береги…
Краса така, що як і розказати?
Сади дарують щедрі врожаї.
І діточки щасливі коло хати,
Хоч тихі стали без пташок гаї…
Та жарко так, що й в липні не бувало,
І серце тішить казка чарівна.
Якби ж то ще тривога не лунала
Й скоріше вже закінчилась війна…
Та ворог все ракети посилає
І знищує наш край, людей — усе…
«О, Боже, поможи!» — народ благає…
А ворог в Україну смерть несе…