Дивлюсь на світ — це казка наяву…
Така краса, таке бентежне диво!
І я в красі, у диві цім живу…
Живу змістовно, гарно і щасливо.
Сприймаю світ таким, яким він є,
А світ величний, все у нім, як треба.
У кожну пору року щось своє,
Й над нами волошкове, гарне небо.
А часом в нім веселка виграє,
На ціле небо вигнулась дугою.
Вона нам радість й щастя роздає
І тішить серце дивною красою.
Люблю цей світ і дякую за все,
За сад зимовий, що відпочиває.
За вітерець, що вісточку несе,
За зірку уночі, що нам мигає.
І вдячна світові за те, що я живу
На цій Землі, де є любов і ласка,
І разом з нею в Космосі пливу,
А все навколо — неймовірна казка!