Яке чарівне літо — дивовижне!
Вже достигають яблука в саду.
Вітрець шепоче щось приємне, ніжне
І я на зустріч з літечком іду.
Я йду у поле, де цвітуть ромашки
І дзвоники чарівні голубі.
Де чути співи джмелика і пташки
Й нема нікого в сумі та журбі,
Бо всі у праці, ну, а справ багато.
Все треба встигнути за гарні літні дні.
А кожен день життя — це справжнє свято,
Тому й повсюди радощі й пісні.
І я радію, бо навколо — диво!
Природа пахне ніжно і цвіте.
І так повсюди гарно, так красиво,
А все чарівне, чисте і просте…