А час летить, біжить, то просто йде
Ніхто не знає, скільки кому часу
Вділила доля у його житті.
Які події ждуть, які прикраси,
Які тривоги будуть на путі.
Це загадка! Ніхто не відгадає,
Аж поки це у час свій не прийде.
Ніхто своєї доленьки не знає…
А час летить, біжить, то просто йде…
І все міняється, прогнози марні…
Та й від людини не залежить все.
Бо дні приходять то сумні, то гарні,
То щось неждано нам біду несе.
Як от тепер… Було в нас мирно й тихо
І враз війна нам знищила усе.
Прийшло до кожного з нас горе й лихо,
Наш край від вибухів і нищить, і трясе.
І ми піщинки в хаосі оцьому.
Від долі не сховаєшся ніде…
І хто ми, люди, у житті земному,
Куди кого нас доля заведе?
Багато б що хотілося змінити,
Але обставини диктують щось своє.
Тож скільки доля дасть нам ще пожити?
І скільки часу в кожного з нас є?