Зелений чуб у молодого клена
І дуб червоним ще не заряснів,
Верба над річкою стоїть зелена,
Та й сум осінній ліс не підкорив.
Бо ж осінь тільки літо переткнула,
Воно ж пашить красою і теплом.
А осінь лише крилами майнула
Ще не запанувала над селом.
Хоч ввечері тумани посилає,
А нічка воду в річці холодить.
І спілістю горіхи наливає,
Та павутинка на вітру дзвенить…
Та все ще тепло і дощів немає,
Повсюди квіти чарівні цвітуть…
Ніхто про осінь навіть не згадає,
Бо тепло ще. Всі літечком живуть.
Та зовсім скоро осінь все ж прилине
І листя не деревах пожовтить.
І змінить все навколо неодмінно…
До того залишилась лише мить.