Це щастя, коли є куди прийти,
Зустрітись часом і погомоніти…
Та від думок пекельних відійти,
І друзів, однодумців там зустріти.
Тому в Будинок вчителя йдемо,
А там ми всі, немов одна родина.
Там поспілкуємось і чаю поп’ємо,
І час проходить, як одна хвилина.
Нас зустрічають радісно завжди,
Немов ми найжаданіші у світі…
І в час прекрасний, і у час біди…
Всі наші стежечки зійшлись в освіті!
Тому ми й рідні, мов одна сім’я.
Бо є про що усім нам пригадати…
Хоч наша доля в кожного своя,
Та сходимося на важливі дати
І заведем колись свої пісні,
Хтось прочитає поетичне слово…
І стануть чарівними наші дні,
Й на серці стане тепло і чудово.
Тут для душі віддушину знайшли
І ми щасливі, нас стрічають гарно.
Бо завжди ми потрібні всім були
І зараз дні проходять в нас не марно.