В вікно до хати вечір заглядає,
Духмяну тишу щедро роздає…
А десь високо зірочка мигає,
Немов сказати хоче щось своє.
Усе навколо в спокій поринає,
Затихла пташка, не веде пісні.
Цвіркун маленький також затихає
А зорі в небі тихі і ясні.
Все замовкає, скрізь чарівна тиша.
Така що і листок не ворухне.
Здається, що й земля уже не дише,
Ще мить якусь і все-усе засне.
А літня нічка все любов’ю вкриє,
Обійме і пригорне у теплі.
І у людей народиться надія,
Що мир і щастя будуть на Землі.