Що з світом стало? Люди, схаменіться!
Замкніть назавжди ненависть і зло!
Ви Землю нищите… Погляньте, подивіться…
Нема вже того більше, що було…
Тупі нікчеми починають війни,
Людей вбивають і руйнують все…
А дітям треба ласка і обійми…
Життя хай щастя нам усім несе,
А не біду та горе, і руїни,
Хай радість квіткою чарівною цвіте…
Любов хай світить в серденьку дитини
І сад чарівний на Землі росте…
Погляньте тільки, що ви наробили:
Немає міст, чарівного села…
А скільки молоді ви, нелюди, убили,
Забрали щастя, світла і тепла…
Тупі нікчеми правлять світом нині,
Нема їм оправдання. Ні! Нема…
Змінились цінності, не ті святині…
В їх душах підлих — ненависть й пітьма.
Для чого все це? І чого вам мало?
Запхали б в пельку цілий світ собі…
А людям треба, щоб краса буяла,
Щоб небеса всміхались голубі,
Любов і добрість серце зігрівала,
І душі ніжились у щирому теплі.
Щоб світла тиша серце пригортала
І вічний мир був на святій Землі…