Не згадую, що там колись було,
Живу сьогодні і надію маю.
Все, що було, у далеч відійшло
Й назад до нас ніколи не вертає.
Живу сьогодні… Мріями живу
І сьогоденням. Ну, а як без нього?
У дивних снах кудись собі пливу…
А як там буде далі, що й до чого?
Ніхто не знає, що й коли прийде,
Майбутнє в нас за сімома замками.
І що нам день прийдешній приведе,
Й що за хвилину може бути з нами…
Ніхто не знає. Я живу та й все,
Радію сонцю і ясному небу.
А кожен день нове щось принесе,
І дасть Господь, все буде так, як треба.
Знов зранку ясне сонечко зійде,
Освітить Землю і теплом зігріє.
І знов надію в серце приведе
І подарує дивовижну мрію…