Лиш в Україні, у моєму краї

Лиш в Україні, у моєму краї,
Є стільки дивовижної краси.
А навесні так соловей співає,
Є стільки дива й срібної роси…
А символ краю — це верба й калина,
І золотом виблискують поля…
Тому і мова наша — солов’їна,
Така чарівна, як сама земля.
І паляниця в нас на рушникові,
А рушники квітками зацвіли.
І жарти в нас, і танці пречудові,
А люди завжди із добром ішли
Й з любов’ю в серці, й миру всім бажали,
Несли гостинці і людське тепло.
І про любов пісні свої співали,
Щоб розуміння поміж всіх жило.
Тому і будьмо людяні і щирі,
Несімо нашу мову у світи,
Живімо між людьми у дружбі й мирі.
А щастя — всім нам сонечком світи!