Свята зимові я завжди любила,
Бо ж там і казка, й різні чудеса!
Ялинка зірочками нам світила,
Навколо: радість, щастя і краса.
А під ялинкою найкращі подарунки…
І як той чарівник їх принесе?
М’ячі, ляльки, з цукерками пакунки,
Книжки цікаві і найкраще все!
Я вірила в Мороза чарівного,
Хотіла стріти, ну хоч раз його…
Такого загадкового, чудного
І доброго чарівника свого…
Тож довго-довго я не засинала,
Все слухала, вдивлялась у вікно…
Та темна ніч дитину присипляла
І я дивилась сни, немов кіно.
А вранці під ялинку зазирала,
А там дарунки кожному були…
І як це сталось, я не уявляла…
Ну, як вони самі туди прийшли?
Було цікаво, наче справді казка
У новорічну ніч до нас прийшла.
Та доброта, любов, тепло і ласка,
Від мами й тата до дітей пливла.
І ми були захоплені, щасливі,
Бо так же радісно усім було!
На вікнах ласиці цвіли красиві,
А в наших душах — радість і тепло…