Люблю, як дощик накрапає,
А день до вечора іде.
Скрізь тихо, пташка не співає,
Лиш дощик пісеньку веде.
Чарівна тиша вечорова
І спокій, затишок, краса…
Пора задумлива, чудова.
В природі й справді — чудеса!
Уся замріяна природа
Й людину мрія вдаль несе…
Скрізь затишок і насолода,
Мов зачароване усе!