Ми на Землі цій люди… Всі ми люди…
Хоч дуже схожі, але різні всі.
На цій Землі є благодать повсюди,
Тут квітне все у чарівній красі.
Тож нам би просто жити і радіти,
Що ми живемо в справжньому раю!
Навколо нас ліси, сади і квіти…
І кожен творить доленьку свою.
Тож нам би просто жити і радіти
Теплу і сонцю, небу і росі…
Що в мріях можна до зірок летіти
І дивуватись цій п’янкій красі.
А що ж ще треба, як людина зріла,
А людство так багато досягло?
Природу вже для себе підкорила,
Все є в людей: і світло, і тепло,
І є в людей в достатку їсти й пити,
І одяг, і взуття, і є житло…
Лишилось тільки людям в мирі жити,
Щоб війн і міжусобиць не було.
Щоб правду й слово люди полюбили
Й засвоїли всі істини прості…
І щоб себе у війнах не губили,
Й жили по правді, й честі, в доброті.