Така в нас зараз пісня невесела,
Війна іде, кругом біда і смерть.
Зруйнована земля, міста і села,
Поля й ліси — все знищене ущерть…
А йдуть свята… І як їх святкувати,
Коли усе зруйноване украй.
А там в окопах, на краю, солдати
Стоять і захищають рідний край.
А де боїв нема — життя ведеться
І діти хочуть казки, як колись…
Бо їм, маленьким, навіть не здається,
Щоб без ялинки можна обійтись…
І я свої ялинки нарядила,
На них багато вогників й прикрас.
Це все онукам й дітям присвятила,
Хто зна… Це може вже останній раз?
Тому я рік Новий і цей стрічаю,
Хоч йде війна, навколо все гримить.
Ялинки я казково наряджаю
І наближаю цим щасливу мить.