Ну, от вже й осінь. Дощик накрапає,
Та ще у квітах чарівних земля!
Ще позолоти в осені немає
Та ще не зібрані й усі поля,
Ну, а луги зелені всі зелені,
І пахнуть медом груші у саду.
І листя літнє ще на клені,
Та й тепло дуже. Я на річку йду.
Та це вже осінь… Дні коротші стали
І довші ночі, тиша навкруги…
Вже майже всі пташки повідлітали,
Сумніші стали в вербах береги…
Є ще качки на річці й на ставочку
І лебеді, та є ще журавлі.
Пливуть собі гуртом, то по шнурочку
Та гріються в осінньому теплі.
Та незабаром їм також летіти,
Бо прийде холод, забере тепло.
Тож відлетіло дивовижне літо
Так дуже швидко, наче й не було…