Повсюди айстри — просто килимами!
Чарівні квіти в кожному дворі…
Високе небо голубе над нами
І сонечко ласкаве угорі.
Та літечко до осені прямує,
Ще кілька днів і вересень прийде.
Дитина кожна в школу помандрує,
Де друзів, щастя і знання знайде.
А зараз айстри — просто дивовижні!
Чарівні форми, різні кольори.
Вони такі привабливі і ніжні…
Від них палахкотять усі двори…
Я айстри ще з дитинства полюбила,
Як мама їх садила у дворі…
Було в тих квітах стільки чарів, дива,
На них блищали роси на зорі
Й світилися чарівними вогнями…
А радості від квітів тих було!
Ми від порогу розійшлись стежками,
Та в айстрах залишилось те тепло,
Що серцю дарували руки мами…
І айстри це несуть усі роки…
Любов, що йшла від них, лишилась з нами.
І я дивлюсь на квіти залюбки…
А в пам’яті спливають інші квіти,
Які я в школу вчительці несла…
Простому вміли всі колись радіти…
Тоді така пора в житті була…