Погано, як цураються тебе

Погано, як цураються тебе,
Не помічають просто, ігнорують.
Над нами вічне небо голубе,
А люди вічно просто не існують…
Короткі на землі в людей путі
І кожен прагне якось засвітитись.
Палати, бути зіркою в житті
І не бажає зовсім помилитись.
Але життя круте, воно важке…
Від помилок нам не застрахуватись.
Тож не ставайте, люди, на слизьке
І постарайтесь інших не цуратись.
Людині чесно поясніть усе,
Вкажіть на помилки й не закривайтесь…
Бо бумеранг й до вас те принесе,
Запам’ятайте це і начувайтесь…