Пора в природі кожна вірші пише

Яка краса! Ви тільки придивіться!
Неначе казка, чарівна земля!
Погляньте в небо й щиро усміхніться,
Навколо гляньте — ой, які поля!
Там трави, квіти й комашня над ними,
Метелики і бджоли, і джмелі!
І сповнене все звуками дзвінкими —
Блаженствують ще в розкоші й теплі.
Та все приходить і усе й минає,
Бо ж вічного немає на Землі.
А от і літечко тепленьке відлітає
На дивовижному своїм крилі…
І прийде осінь — золота царівна!
І принесе нам пахощі свої.
Побуде дивовижна і чарівна…
А восени полинуть журавлі.
Тоді огорне все навколо тиша
Та буде в тому і краса своя…
Пора в природі кожна вірші пише…
Не втомлююсь любити все це я.