Іду по осені, а всюди квіти, квіти,
Ще так яскраво й радісно цвітуть.
І сонце наді мною тепло світить,
Біленькі хмарки де-не-де пливуть.
А осінь щедро золото дарує,
І кольори чарівні роздає.
Красою і теплом усіх дивує,
Краси у неї так багато є…
Іду по осені… А осінь надихає,
Підносить дух у самі небеса.
Бо ж чарівну і дивну силу має
Пора осіння і її краса…