Півонії! Яке квіткове диво,
Чарівна квітка, просто чудеса!
Вона, мов панна ніжна і вродлива,
У ній і велич, і ясна краса.
А скільки щастя, як вона квітує!
І аромат, аж серце завмира!
Краса її бентежить і дивує,
У ній відтінків надзвичайних гра.
І це весни найкрасивіше диво!
Милуюся і з квітів п’ю росу…
І почуваюся між квітами щасливо,
І відчуваю серденьком красу…