Серпневий вечір — дивовижна казка
Серпневий вечір. Тиша, прохолода.
Вже скоро літечко від нас піде.
За літом буде людям дуже шкода,
Бо день скоротиться й тепло піде.
Та зараз літо, яблука казкові,
Пахучі груші у моїм саду.
А квіти гарні, різнокольорові…
Я з літом на побачення іду
У мій садок, де все, неначе в казці,
А ввечері в замріяній красі,
У ніжності, в любові і у ласці,
В легкім тумані, в крапельках роси.
Серпневий вечір — дивовижна казка,
А тиша, що і вітер не дихне.
Та аромати — диво, ніжність, ласка…
Все пригортає щирістю мене.