Є мрія, що ніколи не зникає,
А кріпне лише і живе собі.
Вона до нас і далі прилітає,
У небеса підносить голубі.
Й нагадує, що треба йти до цілі,
Що б не було, а треба далі йти.
Щоб не ставали ми зарозумілі,
А простували далі до мети.
Якщо є мрія, то життя вирує,
А не стоїть пеньком, а далі йде…
Але комусь тих дивних мрій бракує,
Й від цього вже не дінешся ніде…
Тож мріймо, люди, і в часи буремні,
Бо мрія нас тримає на крилі.
Активні будьмо, смілі і недремні,
Бо ми лиш раз живемо на Землі.