Я рідко повертаюся в минуле,
Бо що було — немає, відгуло…
Й пробуджувати нащо те заснуле,
Яке давно вже мулом затягло?
Живу сьогодні і радію днині,
Не згадую поганого — пройшло!
Дивлюся в небеса чарівно сині,
Беру від сонця радість і тепло.
Й живу собі та мрію, і планую,
І якось ще тримаюсь на плаву.
Я вдячна, що люблю і бачу, й чую,
Як кажуть, ще топчу свій ряст, траву…
Я вдячна долі, що дає надію,
Що є здоров’я, творчість й сила є…
Що я про щось велике й досі мрію,
Й роблю в житті щось добре і своє.
Тому в минуле нащо повертати?
Там я була колись давно, була!
Мені ще людям є про що сказати
Й подарувати хочеться тепла
Багато-пребагато, ціле море!
Щоб в душах людських сонечко було!
Щоб відійшли від нас війна і горе,
А в Україні щастя розцвіло!