Мир! Мир! Таке коротке слово,
А скільки в ньому вкладено тепла,
Любові, щастя… Мир всьому основа,
У нім людська душа завжди жила.
Бо мир — це й є життя. Це спокій, тиша,
Спів соловейка щирий навесні,
Коли вітрець легенький ніжно дише,
Й летять у світ нескорені пісні.
Бо мир — це радість, чарівні світання,
Політ душі, найвища дивина!
Це ніжність, двох палких сердець єднання,
Це світле щастя випите до дна.
Бо мир — це щирі плани на майбутнє
І віра в мрії на прийдешні дні.
В маленькім слові щось таке могутнє,
Коли всі дні і добрі, і ясні.
А вся Земля радіє і співає,
Цвіте, росте й народжує життя.
А мати ніжно діток обіймає
Й веде за руку їх у майбуття.
Мир! Мир! Яке коротке слово!
А в ньому — мудрість, спокій і тепло!
Мир на Землі життю всьому основа…
Хай буде мир, щоб щастя скрізь жило!