Життя щороку вік нам добавляє,
На одиничку збільшує його.
Тож хтось, як і годиться, нас вітає
Й бажає нам найкращого всього.
Приємно, коли згадують ще люди,
Бо кожен рік все менше друзів є.
Вони тепер розкидані повсюди,
У нас війна і в кожного своє
І щастя, й горе та свої тривоги,
По-іншому у всіх душа живе…
Ведуть у світ усіх свої дороги,
І думка теж по-своєму пливе.
А час летить і збільшує нам роки,
І важкість часто в рухи додає,
Сповільнює тихенько наші кроки
І звичне все незвичним нам стає.
Та що робити! Хай життя триває
І це чудово, що воно в нас є!
І скільки літ нам буде, хто те знає?
Число їх буде в кожного своє…