Спекотний день. А як же гаряче!
Немилосердно серпень припікає.
Вже зранку сонце світить і пече,
Тож прохолоди й в затінку немає.
Це літо віддає своє тепло,
Щоб всі відчули щедрість до останку.
Хоч літечко до фінішу пішло,
А тепло як і затишно вже зранку!
Ще зовсім трішки й літечко піде…
Вже скільки птахів в вирій полетіло!
Воно натомість осінь приведе,
Щоб все на цій Землі позолотіло…
Та в вересні продовжиться тепло,
Бо сонце буде сміло припікати.
Й подумаєш, що літо ожило
І будеш літнє плаття одягати…
Та це спочатку… Потім вже не те…
Все зміниться, бо піде наше літо.
Хоч все навколо стане золоте
І буде ясним сонечком зігріте,
Та вже не будуть линути пісні,
Усе в природі тихо замовкає.
Бо ж довші ночі і коротші дні…
Усе початок і кінець свій має.