Ну, от і осінь на порозі стала,
Ще зовсім юна, ще не золота …
Сади усі плодами щедро вбрала,
Дарує чарівні свої свята…
І так вже гарно всюди, тепло, ясно…
Такі чудові, неповторні дні.
Від того на душі стає прекрасно
Й звучать у ній мелодії ясні.
А небо без хмарок, на синь багате,
До себе кличе в чарівні світи…
Неначе в ньому зацвіли блавати,
Тому вже пробуй крила і лети!
Лети до мрій, ніколи не вагайся.
Лети до щастя і шукай путі.
Хоч як нелегко буде — не здавайся,
Боротись треба завжди у житті.
В чарівну осінь повела дорога…
Тут буде ще і золото, й дощі…
І хай в ній буде наша перемога,
І хай вона прийде до нас мерщій…