Ну, й тепло зараз надворі,
Що лиш весною так буває...
Ген сірі хмари угорі,
Дрібненький дощик накрапає…
Та це лиш січень — це зима.
Так календар нам сповіщає.
Але морозу в нас нема…
Та й снігу майже не буває…
Колись такого не було,
Була в нас річка льодом вкрита.
Щоб в січні ось таке тепло?
Колись зима була сердита,
Бо часто віхола мела,
Метелиця довкіл кружляла.
А от такого ось тепла
Вона колись не допускала.
А зараз щось не так пішло,
Природа всюди вередує:
Мороз, де літечко було,
Десь вітер ураганний дує.
А де колись ріка пливла,
Тепер струмок ледь животіє.
Де журавлина в нас росла,
Там зараз вже пісок жовтіє…
Людина все сама псує,
Бо думає, що всемогутня…
Хоч розуму в ній трохи є,
Але мабуть душа відсутня.