Як хочеться вернутися у літо,
Де стільки сонця, радості, краси,
Де у букет зібрати можна квіти
Й пташині чути ніжні голоси.
Де пурхають метелики чарівні,
Літають бджоли і гудуть джмелі…
І хмарки в небі білі й дуже дивні,
А скрізь краса і щастя на Землі.
Та в нас зима, а ще війна і горе,
Повітряна тривога ночі й дні.
Людської крові всюди ціле море
Й тужливі та безрадісні пісні.
І рік Новий ось стане на порозі,
А що він українцям принесе?
Як наше серце в смутку і в тривозі,
Бо вибухами землю всю трясе.
А ми ж біди нікому не бажали,
Несли ми друзям хліб на рушнику…
І доброту та дружбу цінували,
Співали щиро пісеньку дзвінку…
Сусіди ж нам встромили ніж у спину,
Війну в мою країну принесли.
Вбивають нас і їм немає спину,
Ще й кажуть, що братами нам були…
Допоможи нам, Боже, їх здолати,
Бо нас так мало — їх же там орда!
Нам дуже треба перемогу мати,
Бо, якщо ні, то жде нас всіх біда.