Якби ж то не було у нас війни
І в небі лиш пташки одні літали,
Були б щасливі й радісні сини,
А донечки б нам внуків дарували.
Та це лиш мрія, а у нас війна
Страшна й лиха, і смерть довкіл чатує.
Бо зараз править світом сатана,
А Бог уже людей, мабуть, не чує.
А то б він зміг війну цю відвести,
Та й взагалі війни не допустити.
Щоб люди всі могли життя вести
І діточок своїх малих ростити…
Якби ж то не було у нас війни,
То ми б могли свої пісні співати,
Жили б й раділи доньки і сини,
Могли б спокійно світом мандрувати…