«Якби ми вчились так, як треба»...
А хто нам вчитись не дає?
Хто не дає злетіти в небо?
До знань доріг багато є!
Та зараз лінь людей скувала,
Неробство, ситість, суєта...
Бажання й волю в них забрала...
Така от істина проста.
Сьогодні ж вчитись легко й просто,
Бо інформація скрізь є!
В людини є усе для зросту,
Та нехіть вчитись не дає.
Бо можна і без знань прожити,
Як грошенята в гаманці...
Престижно вже диплом купити,
Й тримати батіжок в руці
І ним розумних поганяти
Та вказувать, куди іти...
Без мізків — легко керувати,
Не треба думати й рости...
Колись не вчились так, як треба,
А нині вже і поготів...
Живе собі, немов амеба,
Й ще б сотню років так прожив...
Та щось міняти терміново,
Потрібно, бо біда гряде!
І мудрість брати за основу,
Бо тупість в вирву приведе.
Тож вчитись мусимо, як треба
І набиратися знання...
Летіти мріями у небо,
А не плестися навмання...
«Якби ми вчились так, як треба»,
То іншим в нас було б життя.
То БОГ нам прихилив би неба
І ми б не мали каяття...
Тому учіться всі, як треба,
Знання беріть всі залюбки.
І мріями летіть у небо,
Читайте мудрості книжки.