Яку красу нам літечко дарує!
Чарівні квіти, запашні плоди!
Красою-дивом серденько чарує,
На поле влітку чи у ліс піди.
Й краса тебе не зможе відпустити,
Вона пригорне, обійме тебе.
І зрозумієш ти — це щастя жити!
Тож заворожить небо голубе
І диво квіти, що цвітуть красиво,
Й трава шовкова, що до ніг лягла…
Бо рідний край — це те найбільше диво,
Що ця земля тобі приберегла.
Тож споглядай, красою упивайся,
Втішайсь нею, хай душа цвіте!
Відчути щастя й радість намагайся,
Хай тішить серце літо золоте!