Якісь добріші ми колись були
Яке складне сьогодні в нас життя…
Усе заплутане, зав’язане вузлами.
Зневіра, злоба аж до забуття…
Складні стосунки зараз поміж нами.
Й не прагнуть розв’язати ті вузли,
Ще й затягають, щоб не розв’язати.
Якісь добріші ми колись були,
А зараз ми чого такі затяті…
Тепер над людством заздрість верх бере,
А хтивість і неробство убиває…
Запхали б світ у пельку, та дере…
Таке сьогодні з багатьма буває.
Бо скільки ж треба? Та межі нема,
Все крадуть, тягнуть і кінця немає.
Та зрозумійте — все оце дарма,
Бо у могилі і кишень немає…
Не те, що сховок… Там життя нема,
А що було — уже не повернути…
Життя не вернеш, хоч і є сума…
Тож, може, добрим просто треба бути…