Перевірка домашнього завдання

• Чому треба бути ввічливим?
• Які слова слід вживати, звертаючись до людей?
• Чому ввічлива людина всім приємна, а грубіяна ніхто не любить?
• Що треба робити, щоб на тебе не гнівалися?

Бесіда

Діти, ви чули колись від батьків, бабусь чи дідусів про сім смертних гріхів? Що ж то за гріхи такі, які караються смертю? У народі знають про них. Це найтяжчі гріхи: заздрощі, жадібність, розпуста, ненажерливість, гордощі, лінощі, злість. А чому вони вважаються найтяжчими, як хто міркує? Це тому, що кожна людина може з ними справитись сама, як тільки захоче. Але багато людей не хочуть в собі перебороти ці гріхи і за те вони можуть бути покарані. Перемогти себе важко, ми про це говорили, але якщо хочеш бути щасливим, то не будь лінивим, а працюй над собою, учись себе перемагати і тоді ти позбудешся цих негативних рис характеру і тобі стане легко, бо не буде тебе гнітити заздрість і не буде пригортати лінь. Ти не будеш злитися, а усміхатимешся; тобі на душі буде легко і спокійно від того, що ти не жадібний, а з радістю поділишся з друзями; ти не будеш задирати носа від своїх гордощів, а спілкуватимешся з усіма людьми гарно; ти будеш вихованою і чемною дитиною, а не розпусником і грубіяном. Ти будеш знати міру в усьому і тому про тебе ніхто не скаже, що ти ненажерливий. Людина, яка не має цих гріхів, дуже світла і чиста, вона добра і мудра. І це доступно кожному. Тому, напевно, на людину і посилаються ці гріхи, щоб вона навчилася себе переборювати, долати труднощі, тобто, навчилася бути людиною. А серед цих страшних гріхів є і жадібність. Декому дуже важко себе заставити поділитися смачненьким або ще чимось. В душі такої дитини йде важка боротьба: дати чи не дати? І та дитина, що себе переможе і вирішить поділитися, то вона вже на шляху позбавлення від цього смертного гріха, а та, яка не поділиться, бо так їй шкода, так і залишається з цим гріхом. А згодом ще важче з ним боротися. От і міркуйте, потрібні вам ці смертні гріхи чи ні?

Правильним і хорошим бути важко, куди легше бути поганим, адже тоді нічого не треба робити, не треба напружуватись, не треба боротися з собою, а можна пливти за течією, куди вона понесе, туди й ти попливеш... Але течії життя дуже небезпечні, вони затягують у вир і на саме дно. Звідти рідко кому вдається вибратися, скоріше — нікому. Тому і треба змалку навчитися боротися з труднощами, а далі це увійде у звичку і стане характером. Тоді буде легко. Тому подумайте, варто поділитися цукерками, які тобі дали у школі, з мамою і татом, братами та сестрами, якщо тобі її так хочеться, що ні про що інше ти й думати не можеш? Але коли ви все ж принесете цукерки додому і дасте їх своїм рідним, то побачите, як вам буде приємно, радісно. Тому завжди подумайте і позмагайтесь зі своєю жадібністю. Хто кого переможе: ви жадібність, чи жадібність вас?

Фізкультхвилинка

Фізкультурні вправи діти роблять за вчителем.

Робота з підручником

• Що таке щедрість?
• Чому жадібні діти не мають друзів?
• Як навчитися бути щедрим?

Робота за малюнками підручника.

Народ наш давно підмітив такі риси у деяких людей, тому й сміється з них: «Лінивий два рази робить, а скупий два рази платить». «Скупий аж синій». «Всім по сім, а мені таки вісім». «Скупий складає, а щедрий споживає». «Як «на», то чує; як «дай», то глухий». «На тобі, небоже, що мені негоже». «Лежить, як пес на сіні: і сам — не гам, і другому — не дам». «Тонув — сокиру обіцяв, а витягли — топорища шкода». «І кума сором, і хліба жаль!»

Обговорення прислів’їв.