Бесіда про правила протипожежної безпеки
Мета: дати учням поняття про те, що причиною пожеж на болотах, у лісах і на полі може бути недбала і байдужа людська діяльність. Розвивати навички правильної поведінки, вміння небайдужого ставлення до довкілля. Виховувати любов до природи, активну громадську позицію.
Обладнання: малюнки і фотографії картин природи до пожежі і після неї.
Учитель. Погляньте, діти, як гарно довкола! Чарівний ліс манить до себе загадковою казкою. У полі легенький вітерець гойдає дивні квіти і трави. А на болоті йде своє життя, там лелека шукає собі обід, а в очереті пташка бугай замаскувалася, що й не видно її. Кожна місцинка має свою неповторну красу. Це наша Україна. Вона в нас одна-єдина і її треба дуже оберігати, бо природа неповторна, як і кожна людина на Землі. А як треба оберігати землю, діти? Так, природу треба любити, не нищити деревце, кущик чи квіточку, не ламати і не зривати її, не топтати і не смітити. Але є ще одна проблема. Це нищівний вогонь, який іноді виникає у цих неповторних місцях. Необережна поведінка людини з вогнем може призвести до страшної трагедії, яка не лише знищить усю красу, але й загубить тисячі життів. У вогні можуть загинути всі тваринки, котрі там жили. Вони безпомічні перед страшною стихією. А тому людині треба задуматися над цим. Ось погляньте, що сталося з цією красою, яку ви щойно бачили на картинках, після того, як там побував вогонь. Що ви можете про це сказати? Так, не скоро заживуть рани землі, не скоро відновиться флора і фауна у цих вигорілих і знищених місцях. Тому сьогодні ми з вами поговоримо про те, як треба поводитися в природі, щоб зберегти природу такою гарною і привабливою, як ми її бачимо на цих картинах.
Учень.
|
Зелений ліс — це дивна казка.
Там соловей щебече навесні.
Там гріє квіти сонечкова ласка,
І линуть найчарівніші пісні.
А в полі вітер ніжний повіває,
Гойдає квіти й трави запашні.
Уся природа квітне і співає —
Усе це любе й дороге мені.
Бо я закоханий у край свій веселковий,
Де стільки дива, радості, пісень.
Краса безмежна, вітерець шовковий
Мені дарує щастя кожен день.
|
Учениця.
|
Природу треба берегти й любити.
Краса земна — тендітна і жива.
Усе прийшло у білий світ, щоб жити.
Тому ти шкоди не завдай, бува...
З вогнем ніколи ти не бався,
Тоді вогонь не друг, а ворог злий.
Ти не всесильний і не зазнавайся, .
А стримати свої бажання вмій.
І не розпалюй вогнища-багаття,
Воно природі шкоду принесе.
Ти краще прояви своє завзяття
І прибери, порозчищай усе.
Та посади дерева й гарні квіти,
Щоб все росло, співало і цвіло,
Щоб всі могли співати і радіти
Й усе живе в гармонії жило.
|
Учитель. А й справді, щоб усе в гармонії жило, то треба берегти і любити свою землю, захищати, а не нівечити її, бо краса дуже ніжна і тендітна. Її не можна нищити, руйнувати, ламати. А найгірше — це коли довкілля палає у вогні. Щоб цього не сталося, чого не можна робити, діти? Так, не можна гратися сірниками, запальничками, не можна нічого підпалювати збільшувальним склом, тому що вогонь — це страшна стихія, яка нищить усе на своєму шляху. У вогні можуть згоріти поля, ліси, будівлі, звірі і люди. Вогонь нікого не пошкодує, а лише нищить. Тому треба поводитися в природі дуже обережно. Не можна гратися з вогнем, бо від необережного руху може спалахнути сухе гілля, солома чи сіно. І його дитина вже не загасить, бо не зможе вона впоратися з таким лихом. А іноді діти бавляться поблизу поля, де росте жито, пшениця, овес чи ячмінь. Граючись сірниками, вони часом забувають про те, що збіжжя в будь- яку мить може спалахнути, що й іноді трапляється. Гра з вогнем поблизу поля — небезпечна!
І в лісі гратися з вогнем не можна. Чому? Ліс — це великий дім для рослин, звірів, комах і птахів. Людина в ньому гість. А в гостях треба поводитися чемно, не пустувати. Гратися з вогнем суворо заборонено! Тому що звірі бояться не лише вогню, а й диму. Вони тривожаться, втікають зі свого житла, щоб врятуватися. А некерований вогонь може поширитися по всьому лісу і знищити все на своєму шляху.
Хтось, напевно, захоче запитати, де можна гратися з вогнем? Ніде не можна, бо це небезпечно для вашого життя. А може, на болоті можна? Там же вода є і хіба болото може горіти? Звичайно, може. Що таке болото? Болото — це колишнє озеро, яке за тисячі років заростало рослинами, що відмирали і падали на дно. Відмерлі рослини спресувалися під власною вагою і утворився торф. А торф дуже добре горить. І от в суху літню пору, коли довго не було дощів, вогнище, розпалене на такому болоті, може спричинити вигоряння торфу. Таку пожежу загасити досить важко. Про це і справді можна сказати, що горить під ногами земля. Запам’ятайте, що вогнище розпалювати на торф’яних болотах — дуже небезпечно! Тоді чадний дим простеляється на десятки кілометрів, усе живе на болоті гине від високої температури і диму. А тому, щоб не сталося пожежі ні в полі, ні в лісі, ні на торфовищі, треба виконувати такі правила.
- Не можна гратися з вогнем у довкіллі.
- Ніколи не розпалюйте вогнища поблизу поля, на якому росте збіжжя.
- Не розпалюйте вогонь у лісі, поблизу мурашників, під деревами, кущами, а лише у пристосованому для вогнища місці і в присутності дорослих.
- Не паліть вогнищ на торф’яних болотах, щоб торф, який знаходиться там, не загорівся.
- Не грайтеся сірниками, запальничками, збільшувальним склом, петардами, бо все це може призвести до пожежі у довкіллі.
- Пам’ятайте! Гра з вогнем призводить до біди.
- Любіть і бережіть свою землю.
А людина приходить у світ для добра. Тому вона не повинна чинити зло у природному середовищі, де поряд з нею живуть різні рослини і тварини, а навпаки — насаджувати дерева і квіти, розчищати джерела і струмочки. Змалку вчіться це робити, щоб вирости добрими, чуйними, справедливими, уважними, лагідними, привітними і милосердними.
