Рідна мова моя, поетична, пісенна,
Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я.
Як народу душа: щира, добра, натхненна,
Ти найкраща у світі, бо рідна, моя!
Українські пісні ніжно мама співала,
Коли ще в сповитку були діти малі.
Українською мовою благословляла,
Як розходились ми на дороги земні.
Скільки в мові тепла і палкого кохання!
Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,
Та іскристої радості і шанування,
Що, хоч просто говориш — виходять вірші!
То струмочком дзвенить, то сміється й співає,
То іскринками гумору враз спалахне.
Скільки слів в тобі є, лиш Господь один знає.
Мово рідна моя, ти як сонце ясне!
Бо слова твої серце уміють зігріти,
Приголубити, втішити можеш одна.
Мово рідна, ну як нам тебе не любити!
Ти весела і ніжна, неначе весна!
Рідна мова
Дзвенить струмочком рідна мова,
Усі слова знайомі в ній.
Але вживати кожне слово
Ти в мові правильно зумій.
Тут треба всім багато знати,
З дитинства правила учить,
На все життя запам’ятати
І мову понад все любить.
Бо ж найтепліше рідне слово,
Воно, як мамина рука.
Крилате, ніжне, світанкове,
Хоч доля в нього нелегка.
Воно з глибокого джерельця,
Із лісу, степу, із трави...
Прийми його до свого серця
І з рідним словом вік живи.
Земля нам мову дарувала
Барвисту, щиру, як весна.
І українською назвала.
Між різних мов — така одна!
В ній все найкраще і єдине,
А серце в ній наснагу п’є.
Бо рідна мова й Україна —
Це найдорожче, що в нас є!
Рідна мова
Летить планета в космосі жива,
На ній усе народжене, щоб жити!
Людині дані розум і слова.
І почуття найвищі, щоб любити.
Все для людини: небо і поля...
І кожен має право розмовляти
Тією мовою, що нам дала Земля,
Співати пісню, що навчила мати!
Нам в Україні всім судилось жить,
В краю, де кожна квітка голос має!
То ж українська мова хай звучить,
Над цілим світом хай вона лунає!
Як неба хусткою нам не закрить,
Як океанів, рік не осушити...
Так рідну мову — не заборонить!
Нам українською судилось говорити!
Хай рідна мова сили набира —
Свята і чиста мова материнська…
Нам славити її прийшла пора,
Нехай лунає мова українська!
Рідна мова
Рідна мово моя українська,
В світі гордо, натхненно звучи
Волелюбна моя, материнська,
Мово рідна моя, не мовчи!
Хай же світлою буде дорога
Серед різних нелегких доріг...
Ми звертаємось нині до Бога,
Щоб тобі, мово, він допоміг.
Матір Божа, свята і єдина,
Дай нам щастя, любові й тепла!
Щоб квітуча моя Україна
Рідну мову, як стяг, підняла.
Будь прихильною. Матінко Божа!
Жити праведно в світі навчи!
Щоб світила нам зірка погожа.
Мово рідна моя, не мовчи!.
Рідна мова
А рідна мова — наче свято.
У рідній мові слів багато,
Вона чарівна, пелюсткова
І мелодійна, й пречудова.
І рідну мову треба знати,
Вона ж для нас як рідна мати.
Вивчаймо ж мову з юних літ,
Щоб українцями йти в світ.
Рідна мова
У рідній мові кожне слово
Значиме, світле, чарівне.
Звучить знайомо і чудово
І заворожує мене.
І світ таким близьким здається,
Уся природа ожива.
І навіть сонечко сміється,
Як рідні зазвучать слова.
