Є в нашій мові прекрасні звертання,
Добрі і мудрі, чудові слова.
Тими словами усяк без вагання
Маму найкращу свою назива.
Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамонько рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю!

Я і до тата умію звертатись,
Хочу в словах передати тепло.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
Щоб у душі його сонце цвіло.
Татку, татусеньку, таточку, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе я обняти,
Ти мій порадник, заступник і друг!

Я до бабусі з любов’ю звертаюсь:
Бабцю, бабуню, бабусю моя.
І до бабусиних рук притуляюсь,
І відчуваю в них лагідність я.
І до дідуся іду по науку:
Діду, дідуню, навчи в світі жить!
Він на голівку кладе свою руку,
Голос сріблястим струмочком біжить.

Слово могутнє, яка в ньому сила!
Скажеш з любов’ю — і радість росте!
Слово хороше народжує крила,
Ви не забудьте ніколи про те.
Донечко, синку, сестрице, братусю,
Дружна, велика, щаслива сім’я!
Таточку, мамочко, бабцю, дідусю —
Мій оберіг і родина моя!