Все добре переймай, а зле — уникай
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

«Свій розум май і в людей питай», бо «Хто людей питає, той розум має». От такі народні прислів’я частенько звучать, а от чого? Та все тут зрозуміло, бо всі люди різні і один всього не може знати, а от кожна людина знає щось своє, має свої пріоритети, свою думку, погляди і власні знання та спостереження, бо ж «Розумним ніхто не вродився, а навчився». Тому «Вік живи, вік учись!» Так народ в усі віки приваблював і заохочував молоде покоління до знань, до мудрості, до пізнання нового, бо людина покликана все життя вчитися, вдосконалюватись. Тому і прислів’я народні такі є. Оце і є та народна педагогіка, яка завжди стояла на варті у нашого народу, допомагала не одному поколінню українців рости мужніми, добрими, розумними… Але все життя кожній людині треба вчитися розумному і доброму, щоб самому ставати розумнішим і добрішим. Завжди треба відрізняти добро від зла, хороші вчинки від поганих, красиве від незугарного. А це розуміння формується, як і все інше в сім’ї з раннього дитинства під постійним поглядом мами і тата. Батьки не тільки розказують своїм дітям, як треба себе поводити, які слова говорити, як вітатися і дякувати, але й показують це на власному прикладі та на прикладах інших людей. Діти живуть поміж людьми і вони помічають, як хто говорить або щось робить і можуть порівняти де гарно сказано, а де не дуже, де хороший вчинок, а де поганий. І те, що дитині сподобалося, вона переймає і починає повторювати, а потім це стає звичкою і переходить в характер. Але діти ще малі і не мають життєвого досвіду, тому іноді вони переймають і погане щось та починають повторювати, тому дітей треба від цього застерегти, пояснити їм, що це недостойні слова, некрасиві вчинки, що цього не слід повторювати і обов’язково пояснити чому. Адже діти знаходяться між людьми, вони чують, як розмовляють дорослі, щось їх вражає, щось захоплює, інше викликає відразу, але вони це бачать і чують і запам’ятовують не вміючи ще відрізнити добро від зла, а тому з дітьми треба постійно розмовляти, обговорювати всі деталі побаченого і сказаного, щоб діти вдумувались у те, що вони роблять, що говорять і щоб не робили лихого. От, наприклад, ваша дитина виховується в хорошій сім’ї, вона не чує лихих слів, бо всі ввічливі, культурні, освічені… Але ви повели її на ігровий майданчик, а там дитина почула лайливі слова, не знаючи їх змісту, вона повторює їх, бо ж інші це слово вживають і сміються і всім весело! От ваша дитина прийшла додому і почала жваво користуватись тими словами і дуже часто… Всі в розгубленості… Як таке могло статися? А дуже просто! Інші говорять та ще й так влучно, голосно, весело… А дитині ці слова не знайомі, але сподобались, от вона їх і перейняла і теж хоче так розмовляти, як всі… От тут і треба батькам проявити своє терпіння, мудрість і пояснити своїй дитині, чому цього робити не треба і не можна, бо це погані слова і чому вони погані, що вони означають і чому викликають у людей негативну реакцію… І так в усьому. Адже дитина росте і пізнає світ, вона ще не знає, що є хороші і погані слова, вона ще не знає, що є у світі кропива, яка боляче кусається, що є будяк, у якого гострі колючки, що є блекота, яка несе в собі смерть… Тому дітям все треба показувати, пояснювати, щоб вона іноді наочно розуміла, що погане слово — це ніби кропива чи будяк, які наносять шкоду людині, що і слова та вчинки бувають дуже різні — хороші, як чарівні квіти і погані, як кропива й будяки, а іноді і смертельні, як блекота… Таке життя… Дітей треба всьому вчити. Тож здавна українці прискіпливо вчили своїх дітей всьому доброму, а зле і погане засуджувалось, тому й побутує таке прислів’я: «Все добре переймай, а зле — уникай». І не важливо де ти побачив щось хороше — у своїй сім’ї, чи в сім’ї свого друга, але переймай і вчись доброму, щоб передати це потім своїм дітям. Так і поширювались хороші традиції, гарні вчинки, добрі слова, мудрі легенди і перетворювались в культуру народу, поширювались в побуті. Бо це і є та мудрість, яка побутує в народі. Тому треба вчити дітей обирати собі хороших друзів, які б мали на них хороший вплив, бо ж всім відомо: «З ким поведешся, того й наберешся».