Подякувати автору

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Всі люди різні
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Батьки і діти — суперечки вічні,
В усі періоди життя й віки.
Бувають добрі, щирі і трагічні,
Що переходять в дні, а то й роки…
І то спалахують, а то приходить тиша,
То щире розуміння враз прийде…
А то прозріння раптом в очі дише
Й від того вже не дінешся ніде…
То пеленою очі враз накриє,
То квіткою сердечко зацвіте…
На когось слово магією діє,
А в когось у душі бур’ян росте.
Всі люди різні й душі в них різняться,
Та всіх любов нас гріє й доброта.
Та спокій, тиша всім нам тільки сняться,
Така от дійсність — дуже непроста.

Всі люди різні і це прекрасно! А реалії життя сьогодні набагато складніші, ніж це описано в книжках художніх чи наукових. У книгах все доступно, зрозуміло, певним чином пояснено, доведено і піднесено до певного спільного знаменника, і саме так, як каже наука. А от в житті все набагато складніше. Бо всі, ніби, і книжки потрібні прочитали, і статті наукові засвоїли, і все вже зрозуміли, а от ситуація, яка склалася між батьками і дітьми не входить в жодні рамки, бо все тут зовсім не так, як книжка пише. Чого ж воно так? Чому не можна знайти взаєморозуміння між малими дітьми чи підлітками та батьками? З малими дітьми трішки простіше, бо їх можна ще переконати, задобрити, забавити, відволікти цікавими розповідями, захопити якоюсь роботою, а от з підлітками це набагато складніше, бо вони вже себе уявили дорослими, бо й справді їхнє тіло вже стало таке, як і в дорослої людини, а от психіка, духовний розвиток, їхня поведінка, розуміння життя і світу залишилися на рівні дитини. От тут і виникають конфлікти, які приводять до сварок, крику, образ… Тут батьки незважаючи на всі прочитані наукові матеріали і психологічні знання починають кричати, сваритися, наказувати своїх майже дорослих дітей, жорстко вказувати на їхнє місце, а частенько й принижувати, що боляче відбивається на дитячій душі, а від того вони скаженіють, роблять на зло батькам, не піддаються наказам і погрозам. А коли це починає відбуватися часто або постійно, то це переростає в щось більше. От вам і глибокий конфлікт у сім’ї, а з кожного конфлікту дуже важко виходити, бо, як правило, вже нанесені певні рани, образи, сказано і зроблено багато зайвого і нехорошого, яке залишилося в пам’яті, в душі… Діти підростають і дуже швидко змінюються не тільки фізично, але й морально, духовно. У них відкривається власне бачення подій і всього світу, вони, в силу свого малого життєвого досвіду, не завжди правильного розуміння подій, неправильного трактування певних обставин, можуть по-іншому міркувати, висловлювати свої судження, свої міркування… От тут батькам треба озброїтись терпінням і почати розмовляти з дітьми, переконувати їх, наставляти на правильну дорогу. Причому направляти саме не на пряму дорогу, а на правильну. Бо пряма дорога може іноді вивести прямо у вікно (а воно ж на дев’ятому поверсі), а правильна дорога може бути і довшою, і звивистою, але веде у двері… Тому, дорогі батьки, мами і тата, вчіть своїх дітей з самого малого віку прислухатися до своїх слів, до розмов з вами про все у цьому складному світі, вчіть їх доброті і мудрості, читайте з ними книжки, обговорюйте їх, обмірковуйте разом з дітьми події, через які вам доводиться проходити, вчіть своїх дітей мислити, вдумуватись у всі житейські події, розкладати їх по поличках і оцінювати все, що трапляється в житті. Це дуже важливо. Тільки тоді ваші діти виростуть думаючими і мудрими, здатними на правильний вибір життєвого шляху, на правильне, чітке і мудре рішення. Вчіть своїх дітей завжди радитися з вами, обговорювати той чи інший хід, привчайте їх говорити завжди тільки правду, при будь-яких обставинах, бо брехень багато і в них можна легко заплутатись, а от правда — одна! І вона ніколи не підведе і не забудеться. І, коли діти змалку звикнуть до правди, до того, що про все треба говорити в сім’ї, все обговорювати і нічого не втаємничувати, і що сім’я, тільки тато й мама завжди прислухаються до юнака чи дівчини, дадуть добру та мудру пораду, тоді конфлікти зникнуть, як роса на сонці. Все стане на свої місця і діти будуть самостійні, розважливі, спокійні, а батьки зможуть іноді розслабитись і потішитись своїми дітьми з радістю. Ще дуже важливо довіряти (ДОВІРЯЙ І ПРОВІРЯЙ) своїм дітям, щоб вони відчували вашу довіру, тоді вони будуть старатися вас не підвести, адже довіра — це дуже важливий аспект у вихованні. Дитина тоді почувається дорослою, на яку покладена відповідальність за її слова, дії і вчинки і вона старається оправдати цю довіру, не порушити свого слова. Бо усвідомлює, що за нього чи неї переживає тато і мама, що вони думають, турбуються… Тоді дитина буде все робити, щоб позбавити вас цих переживань, і як їй не вдається вчасно приїхати додому за певних обставин, то вона буде десять разів дзвонити і попереджати вас, щоб ви не переживали…

Я можу навести безліч прикладів, де так поставлене виховання у сім’ї і в тих батьків ніколи не виникало конфліктів з дітьми, а діти виросли дуже хорошими людьми, самостійними, впевненими в собі, розумними та працездатними на радість собі і своїм батькам. Просто не вказуйте дітям на їхні недоліки, не тичте носом у їхні провини, а розгляньте це під іншим кутом, попробуйте разом з дітьми обміркувати все негативне з посмішкою і добротою, вчіться не вказувати, а тлумачити, роз’яснюйте весело і зрозуміло, щоб діти у вас бачили мудру людину, яка любить своїх дітей і будь-яку мить заступиться за свою кровиночку, захистить, здолає всіх ворогів разом з дітьми. Тому весь час говоріть з дітьми, вислуховуйте все, що вони вам розказують, обговорюйте кожну подію, думайте разом з ними вголос, як би було правильно поступити в тій чи іншій ситуації. Частіше хваліть дітей за їхні добрі вчинки, за правильні слова і дії. Це підбадьорить їх, зробить їх сміливішими, впевненішими в собі. А ще наводьте приклади зі свого життя, з життя своїх родичів, знайомих, приклади з художньої літератури, порадьте дітям щось розумне прочитати… Хай вони зрозуміють, що хороші і правильні вчинки приводять до гарного результату, а негатив завжди викликає погані результати. Це просто необхідно вашим дітям і вам. Вони ніколи не забудуть цих душевних і добрих бесід, вони завжди пам’ятатимуть ваші мудрі поради, бо саме такі стосунки в сім’ї і повинні бути, вони найрезультативніші і найцінніші. Пригадайте себе в їхньому віці, адже ви теж виховувались кожен у своїй сім’ї і не раз, мабуть, щось було не так, як вам хотілося. От і пригадайте, що на вас мало надзвичайний вплив, що вам приносило радість, щастя, задоволення, а що найбільше пригнічувало, додавало непевності, викликало злість, осуд… То чи варто це повторювати? Звичайно, варто повторити, внести в свою сім’ю найкраще те, що було у вас і зовсім не слід вводити те, що вам і сьогодні болить… Ніхто в цьому житті не є ідеалом, у кожного свої недоліки, вади, звички, але у всіх нас життя лише одне, тому треба прагнути до високого, доброго, світлого, щоб вам і всім поруч з вами жилося чудово і щасливо. Тому про свою сім’ю і дітей варто дбати, турбуватися і слід будувати своє сімейне гніздечко теплим і затишним не тільки в матеріальному плані, але й в плані духовності, мудрості, інтелекту, взаєморозуміння. Це ще важливіше, адже не хлібом єдиним живе людина… Та, коли є хліб і є велика любов, щира душа, то досягати успіху людині, а особливо дітям, набагато легше. Треба про це завжди пам’ятати і огорнути свою сім’ю, власних дітей великою, всеосяжною любов’ю і добротою, затишком, турботою і теплом своєї душі, тоді всім: дорослим і дітям буде чудово і легко жити.

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube