Це наше рідне, українське : збірка поезії, 2024. — 216 с.

Надія Красоткіна. Це наше рідне, українське

У цій книзі зібрані вірші про наш рідний край, його красу і неповторність; про традиції українського народу, його культуру і побут; про доброту як характерну рису українців; про українську мову, щоб розкрити перед читачем її багатство і красу, її співучість і м’якість, щирість і дотепність.

Вартість книги — 170 гривень.

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

З розумінням до дітей
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Батьки і діти! Предковічне диво!
Це мама й тато, доні і сини.
І очі їхні світяться щасливо,
Як у любові всі живуть вони.
Коли між ними доброта і ласка,
І найсвітліші, ніжні почуття…
Турбота, щирість і чарівна казка,
Тоді щасливе всім стає життя.
Бо кожне серце радістю зігріте,
Й душа летить у щасті в небеса.
Любов підносить їх над цілим світом,
Скрізь добрість, розуміння і краса.

Щоранку, коли йду через парк до річки, радію коли зустрічаю батьків зі своїми дітьми та підлітками. Як приємно дивитися, коли тато веде за руку свою маленьку дівчинку до річки і там вони вдвох плавають. Дитина радісна, збуджена і неймовірно щаслива, адже вона одержує заряд бадьорості від ранкової водички і світанкового сонечка, а ще від теплих і сильних рук свого тата і від того, що він її вчить житейським премудростям. Це залишиться яскравим спогадом на все її життя. А от ще один тато з сином-підлітком біжать доріжкою по дамбі і про щось собі зрідка перемовляються.. А ось мама з сином займаються на гімнастичних снарядах на літньому спортивному майданчику, Мама вчить хлопчика підтягуватись, пояснює, що як робити, мабуть сама дитячий тренер. А ось вся сім’я (тато, мама, двоє діток) їдуть на велосипедах, їдуть чемно, один за одним, тато задає ритм, щоб всі встигали. А ось група дітей займається зі своїм тренером на міні футбольному полі… Ну це ще не сама гра, а тренування, заняття по підготовці до гри. Тренер терпеливо показує різні вправи і прийоми, діти з задоволенням повторюють і відшліфовують майстерність… Але що найбільше вражає — це радість на обличчях дітей і підлітків, це той інтерес, що викликає гра, тренування, заняття разом з дорослими. Діти світяться щастям! Так! Саме світяться їхні очі, усмішка прикрашає їхні личка. І навіть, якщо у когось не все виходить вправно — дитина щаслива, бо відчуває підтримку дітей (своїх ровесників) і дорослих. І це велике щастя для всіх. Правда, іноді сигнали повітряної тривоги, переривають ці заняття і всі змушені іти в укриття, але, мабуть, над нами ще існує сила божа, що закриває наше небо від ворожих ракет, а тому ми поки що в безпеці. Як тільки пролунав відбій, діти радісно висипаються на майданчики, бігові і велосипедні доріжки і продовжують свої заняття спортом. І дитячому щастю немає меж! А як би було чудово, коли б не було війни, коли б ми жили у тиші і в спокої, серед цієї віковічної краси рідного краю. Та, на жаль, іде війна, але дорослі допомагають дітям і підліткам справитись зі страхами, з тим болем, які сьогодні всі переживають і це дуже-дуже добре. Діти відчувають підтримку, любов і увагу до себе і ростуть мудрішими, добрішими, світлими. Але, на жаль, не в кожній сім’ї таку увагу приділяють дітям, скоріше, іноді батьки не звертають увагу на своїх дітей, не думають про їхнє тіло і душу, а тому не віддають їх ані на гуртки, ані на різні заняття спортом, музикою, танцями… А просто залишають вдома з телефоном і хай, що хоче те й робить… От дитина і сидить в квартирі без руху весь день з телефоном в руках... На що вона там дивиться? Що вона там розглядає? У неї немає ані фізичного навантаження, ані духовного розвитку. Якось так… Але батьки впевнені, що дитина в хаті, тобто в безпеці, і нічого з нею не трапиться… Їм спокійно. Але як тій дитині? Про що вона думає, до чого прагне, чого хоче? І якщо вона й хоче про це сказати батькам, то її ніхто не чує… Та й нащо там слухати? Дитина нагодована, має іграшку і в безпеці… Так думають окремі батьки, які спокійно йдуть на роботу, а дітей залишають в хаті… А дітям в їхньому віці треба бігати, стрибати, гратися, спілкуватися з однолітками, займатися спортом, розвиватися, читати, сперечатися, доводити свою думку, придумувати щось нове, фантазувати… А вони ведуть життя зовсім не таке, як цього вимагає фізіологія дітей. Згадайте себе у їхньому віці! Чим ви займалися, про що мріяли, до чого прагнули, з ким спілкувалися? Згадайте, як ви прагнули розуміння з боку батьків, друзів, як вам хотілося, щоб вас розуміли, поважали ваші бажання і стремління, розділяли ваші думки… А сьогодні цього потребують ваші діти. Вони прагнуть саме розуміння їхніх потреб, самого звичайного і нічого більше, а це не завжди можуть отримати. От і замикаються в собі, відсторонюються від батьків, як равлик у своїй хатці. Вони (ваші діти) ніби і з вами, але самі по собі, замкнені в собі і вже нікого не хочуть впускати в свою душу-хатку. Може треба змінити та урізноманітнити життя вашої доньки чи синочка, щоб воно було цікаве і насичене, щоб дитині було радісно і цікаво жити, а не сидіти в чотирьох стінах з телефоном? Якими вони виростуть, навіть важко передбачити, але я в одному впевнена, що дітям треба батьківська увага, піклування, розуміння власних дітей, турбота не тільки про те, щоб діти були одягнені й ситі, а щоб ще й виросли мудрими, добрими, розвиненими фізично і духовно, інтелектуальними, щоб проявили і розвивали свої таланти, бо це головне в житті, те, що їм обов’язково знадобиться. Тому над цими питаннями слід своєчасно задуматись, бо час швидкоплинний і безповоротній, а діти дуже швидко дорослішають, а батьки старіють… Тому треба зробити все можливе, щоб життя ваших дітей у сім’ї не було сірим і буденним, а насиченим, світлим, радісним, багатогранним.

Батькам дітей потрібно розуміти,
Щоб їх вести по праведних шляхах.
Виховувати, вчити і любити,
Й відводити від них біду і страх.
Вони ж всього не можуть в світі знати,
Бо їм від роду зовсім мало літ.
Тому дітей потрібно научати
Й вести за руку у великий світ.
Вони дорослими ще не були ніколи,
А ви уже пройшли дитячий шлях.
Тому учіть й самі, ведіть до школи,
Хай діти в світ летять, неначе птах…

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube