Зростити дітей людяними
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Сьогодні у нас, в Україні, дуже важкі часи. Усе нам зруйнувала війна: сплюндрувала наші красиві міста і села, спалила хлібні поля, зруйнувала людські долі, знищила людські мрії, а скількох людей вона вже вбила, а скільком діточкам назавжди закрила ясні очі, які ще тільки почали дивитися на свій шлях у життя… Важко сьогодні всім, дуже важко… І як же добре, що нас підтримали багато країн, дали нам зброю, щоб ми могли здолати страшного і підступного ворога. І дасть Бог, ми, таки, здолаємо його, адже наші люди проявляють масовий героїзм, вони об’єднали всі свої сили в боротьбі з окупантами. Ми переживаємо сьогодні дуже важкі часи, але ми стоїмо на передовій, бо захищаємо не тільки свою Україну, але всі країни Європи, адже окупант і не приховував своїх нахабних планів, щодо захоплення нашого краю, а потім він би пішов на інші народи, щоб довести свою убогу «велич». А в чому велич росіян? Яка там велич! Це убогий народ, який ще не навчився міркувати, ще не усвідомив, що можна жити красиво і чесно, а лізе з війною по всьому світові і не зупиняється ні перед чим, а грабує, гнобить, бреше, ґвалтує, знищує все на своєму шляху — це тупа орда, яка лише вбиває, а потім на попелищі і руїнах розважається у п’яному дурмані. От це все що в них є в душі… Ні не в душі… Бо душі там і немає. Це страшний і убогий народ… Варто прислухатись лише до їхньої мови і вам стане зрозуміло все про їхню культуру, інтелект, їхні звички, нахили, вподобання, про їхню «людяність»… От про людяність сьогодні слід і поговорити, бо це дуже важливо саме сьогодні, у цю неспокійну добу, яку ми всі переживаємо. Що таке людяність? Це в першу чергу гуманізм і терпимість, повага і любов до людей, співчуття і милосердя, доброта і вміння прощати, благородство і поблажливість, це вміння брати участь у долі інших людей, пожертвування і донорство, допомога і толерантність… От якраз у цей важкий для людства час ми побачили людяність у дії, адже скільки українських сімей прихистили люди з усіх країн світу! Скількох вони обігріли, нагодували, дали прихисток і обігріли своєю любов’ю. А це зовсім не просто, адже у всіх нас різний менталітет, у кожного свої звички і культура, свої переконання і бажання… Але не зважаючи на це, люди відгукнулися на нашу біду і зробили все можливе для тих, хто потребував захисту і допомоги. І за це, низький уклін вам, добрі люди, і безмежна вдячність від усього українського народу! Це і є людяність, до якої треба привчати наших дітей, щоб вони це вміли оцінити і самим ставати такими ж добрими, світлими, щирими, людяними. А все починається з сім’ї, де батьки повинні про це розказувати, показувати хороші вчинки інших людей і закликати та привчати своїх власних хлопчиків і дівчаток до гарних вчинків і людяної поведінки, до толерантності, терпимості, до чесності і мудрості, до правдивості і допомоги іншим. А таких прикладів у нас є на сьогодні дуже багато. От і розкажіть та покажіть, як люди здають кров для бійців та й цивільних людей, які отримали поранення від вибухів, кульових та осколкових поранень. Які черги стояли в перші дні біля пунктів забору крові…Покажіть їм пункти збору речей для людей, які все втратили, покажіть і розкажіть, як люди всією громадою. збирали і збирають продукти харчування, медикаменти, одяг… Це все і є прояв людяності, щирості і щедрості… Дітей треба вчити допомагати людям всюди, уступати місце в транспорті, відчиняти перед людьми двері, пропускати вперед старших людей, подавати руку при виході з транспорту… А головне дякувати за все зі щирою посмішкою і бажати всім добра. До цього дітей привчити легко, їхні душі легкі на сприйняття добра, але на початку треба про це нагадувати, щоб закріпити поведінку назавжди. Головне закласти в дитячу душу сонечко доброти, щирості, любові, поваги і ваша дитина зростатиме людяною, світлою і мудрою. Та й самому треба трішечки попрацювати над собою, щоб ваші діти мали чудовий приклад для наслідування, адже в родині все починається з мами і тата. «Яке зіллячко, таке й насіннячко» — говорить народна мудрість, а тому треба себе тримати в певних рамках і думати, що і як ви самі робите, як говорите, чого бажаєте, що кому зичите… Тож запам’ятайте ще й таке прислів’я на все життя, що «Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець». А тому ростіть своїх діточок добрими, мудрими, світлими, щирими і щедрими, людяними і з сонечком в душі, а не такими, як орки, які принесли війну, біду і горе на нашу землю. Звертайте увагу своїх дітей на красу, на доброту, на людяність і світло!