Чи треба людині сила волі
Поради та настанови батькам про виховання та навчання дитини у сім’ї

Народжується у сім’ї дитина, така маленька крихітка, таке любе сонечко і батьки від неї в захваті! Вони бережуть її, леліють і люблять усім серцем, та й як не любити, як щодня дитя робить нові відкриття, то воно усміхається, то нові звуки видає, то слово перше промовляє, а то і на ніжки спинається! От батьки його так люблять і бережуть, що все роблять замість нього, бо дитині ж ще важко! І це вже стає звичкою… І так звикають до цього, що продовжують шкодити своїй власній дівчинці чи хлопчику… Ага, саме шкодити! Бо замість того, щоб розвивати, вчити дитя самому щось робити, привчати до самостійності — вони пестять, тим самим сповільнюють розвиток. От дитині вже рік, а воно ще не ходить, от і три роки, а воно в памперсах, от йому вже чотири, а воно дуже слабенько розмовляє, бо не вчать вимовляти звуки, (важко ж даються!) не працюють з дітьми, бо ж воно для них ще лялька… От дитина вже й до школи повинна йти, а нічого не вміє: ні на стіл тарілку поставити, ні гарно сидіти, ні робити щось руками, ні правильно розмовляти, ані переказати казку та й до людей не вміє звертатися… А чого це так? Та того, що батьки не хочуть ні себе напружувати, ні дитину до порядку привчати, кажучи при цьому, що сьогодні от якісь не такі діти… Що сьогодні вони гіперактивні, непосидючі, швидко втомлюються і не можуть вчитися.

А все це просто дурниці і неправда! Діти в своєму розвитку такі ж як і колись, та ще й розумніші, тільки з ними треба працювати, привчати з колиски до порядку, до самостійності та до дисципліни. З раннього дитинства у них треба розвивати силу волі, щоб дитина розуміла, що почату справу треба завжди закінчувати і бачити та вміти оцінювати результат своєї праці. Треба, щоб дитина вчилася перемагати труднощі, знаходила правильне рішення, щоб дитина не покидала справу десь не середині, а вміла доводити її до кінця. Треба привчати дитя до посидючості, давати їй постійно посильні доручення і завдання, і щоб дитина розуміла слово, а не стусана чи окрик. Дитині треба все пояснювати, розкривати суть речей і відповідати на її питання зрозуміло і детально, терпеливо… Тобто формувати силу волі, щоб дитина вчилася перемагати свою лінь, небажання щось робити, свою безвідповідальність. Тільки тоді вона ростиме мудрою, розуміючою, наполегливою. І в житті досягне успіху. І це робота не одного дня, а постійна, щоденна, щохвилинна… І вона повинна продовжуватись протягом усього періоду росту, розвитку і дорослішання вашої дитини. Це складна робота для батьків, але вкрай необхідна як для вас, так і для вашої дитини.

Тож силу волі треба постійно розвивати, переконувати дитину в тому, що праця — обов’язкова, що все приходить через працю. І як каже народна мудрість: «Хто не працює, той не їсть».