Підлітковий вік
Бесіда для учнів
Підлітковий вік у людей, напевно найскладніший, тому що тут найбільше невідповідностей. Діти дуже швидко виросли і розвинулись, і тепер хочуть, щоб їх сприймали, як дорослих, а насправді їх поведінка, мислення, мова, рухи, ще іноді дитячі і не відповідають статусу дорослого, бо вони не завжди ведуть себе належним чином, не завжди вміють правильно і гарно говорити, а копіюють дорослих не зовсім вдало, ще не вироблена звичка гарних манер, вмілого поводження з товаришами, з меншими дітьми і з дорослими. Тому що підлітка від дитини відділяє лише кілька кроків. От тому виникають труднощі в спілкуванні з друзями, вчителями й батьками. Підлітки на себе дивляться в дзеркало і бачать дорослу людину та й хочуть себе такими бачити, а поведінка ще зовсім дитяча, бо вони ще не вміють керувати своїми емоціями, почуттями. У них немає витримки, вони дуже бурхливо реагують на все навколо, хочуть бути помітними, хочуть виділитися серед інших, привертаючи до себе увагу в будь-який спосіб, іноді зовсім недоречно. Тому в цей час треба дуже багато працювати над собою, дозрівати морально, духовно, творчо. Це складний процес і важка робота для кожного юнака і дівчини. Це дуже важка робота, але посильна, тут просто треба взяти себе в руки і завжди спочатку обміркувати ситуацію, а потім вже щось говорити, вирішувати і робити. Важливо не робити нічого імпульсивно, під гарячу руку, а вчитися стримувати свої почуття, емоції, іноді пересилювати себе, бо саме в цей час і формується характер людини. Тож людина може стати мудрою, поміркованою, думаючою, справедливою, а якщо собі дати волю і не стримувати своїх душевних поривів, то навпаки можеш стати зовсім іншою людиною, якій важко буде жити в людському суспільстві. Саме в цей підлітковий вік людина повинна вчитись переборювати труднощі, прагнути бути найкращим, створювати себе, побороти свою лінь і неробство, бажання спробувати курити, випити чарку горілки чи вина, чи скуштувати наркотики і «зловити кайф» та багато чого іншого, яке зовсім не потрібне, зайве і шкідливе для людини. Саме в цей вік людина може створити себе ідеального, зразкового чи просто мудрого і людяного, а може почати котитися з гірки, що дуже легко і просто. Бо піднятися на вершину важко — це вимагає великої напруги, затрат сил та енергії, наполегливості і часу, а от котитися — просто, хоч теж буває неприємно, іноді навіть боляче, але ж не треба ніяких зусиль, котишся і все, тільки от спинитися не можна… Життя важке, це поки ви всі вдома під батьківським крилом, то ні про що не треба думати, бо ви вдягнуті, ситі, маєте свою кімнату чи куточок свій у хаті, ви захищені, вам не страшно, але колись настає такий момент, що ви опинитесь сам на сам зі своїми проблемами, без допомоги і захисту, станете на роздоріжжі і треба буде вибирати самому свій шлях. От тоді кожному з вас знадобиться і сила, і воля, вміння вибрати правильну дорогу і той життєвий досвід, який ви набули в юності. Це зараз здається, що ви все зможете, дасте собі раду, не опустите рук, але коли ви вже сьогодні не вмієте навести лад у своїх бажаннях і забаганках, коли ви сьогодні не вмієте сказати злу, яке до вас дістається і манить за собою, — «Ні!», то чим далі, тим трудніше вам буде справитись з собою. Тому треба вже зараз постійно працювати над собою, бо потім буде каяття, та не буде вороття. І як каже народна мудрість: «Найважча перемога — це перемога над собою». Але ця перемога і найсолодша, найвища, бо вона дає впевненість у собі, робить тебе сильною людиною.
Себе перемагати треба — це важливо,
Але чому? Для чого? В чому суть?
Життя людини, я скажу вам — диво!
І надважливо, як по ньому йдуть…
Бо можна йти по-різному й стрибати,
Пливти за течією, навмання.
Та ні на що, й нікого не зважати,
Відкинути від себе всі знання,
Із звичками поганими дружити,
З неробством, лінню, що в пітьму веде,
Вживати наркоту, курити, пити…
Життя і так якось собі пройде…
А можна йти красиво, а не тліти,
Летіти ввись до мрії, в небеса.
Любити світ, людей, добро творити,..
Бо світ — це диво, казка і краса.
Тому і слід себе перемагати,
Хоч це найважча в світі боротьба.
Своєму ж серцю волю не давати,
Щоб потім не здолала враз журба.
Дай серцю волю — заведе в неволю.
А потім, хоч прийде вже каяття,
Важку для себе ви скуєте долю
Й до щастя вже не буде вороття.
Тому сьогодні слід себе долати,
Бо ви ще сильні й зовсім молоді.
Тож треба над собою працювати,
Кувати волю слід у боротьбі.
І жити мудро, чесно, веселково,
Щоб відчувати щастя і політ.
Тоді і буде все в житті чудово
І з радістю вас стріне білий світ.
В чому ж криється та боротьба з собою, як ви гадаєте? (Відповіді учнів). А вона багато в чому. Хтось хоче бути лідером, але веде інших не по правильному шляху, бо і сам зі звичками поганими вже здружився, та й від інших вимагає, щоб його наслідували… А інший хоче жити зовсім по-іншому, чесно і праведно, відкрито і творчо, але над ним насміхаються в класі, бо таких, як він, чомусь менше є… Ось тут і починається війна інтересів. А тепер давайте розберемо таку ситуацію. Уявіть на хвилинку цю, досить поширену інтригу і майбутнє цих людей. (Міркування і вислови учнів). Життя може скластися по-різному, але з великою вірогідністю, ці сьогоднішні псевдо-лідери, нічого доброго в житті не досягнуть, бо є віковічна справедливість, яка підтверджується завжди в житті — це те, що зло не може тривати вічно. От подивіться на історію… Скільки в ній було воєн, зла, але всі війни і зло закінчувалися перемогою добра над злом. І як би ці лідери не хизувалися, а прийде час і до них самих повернеться те зло, яке вони посилали іншим, бо в житті є таке Правило бумеранга: що посилаєш у світ, до тебе і повернеться. Тому завжди треба думати, що ти робиш і вчитися творити добро, а не посилати у Всесвіт зло. Тому треба вчитись завжди бути собою, а не кимось іншим, бо це твоє і лише твоє життя. І хай там інші хоч гопки скачуть, а кожен має дбати про себе, щоб бути собою, бо це він такий як є, прийшов у це життя, щоб його прожити, виконати свою місію, пройти свій шлях, а не бути чиєюсь калькою. Та й навчання у школі не вічне, через кілька років всі ви розлетитесь по різних дорогах, кожен обере свій шлях у житті і не факт, що ви колись стрінетесь, а як і стрінетесь, то чи впізнаєте один одного… Тому не треба зважити на кпини і насмішки, просто треба думати про себе, про свою поведінку, про власні знання, культуру, мову і жити так, як вам підказує совість, тобто — бути самим собою. Бо всі люди різні і в кожного свій унікальний шлях у житті. Життя це вічна боротьба під цим щирим сонцем, це вічне утвердження себе, це наші мрії і прагнення і це те добро, яке ви несете у світ, лише воно і робить вас світлою людиною. Тож чи варто сьогодні себе завантажувати мотлохом, який зруйнує вашу долю, зробить вас нікчемним трутнем, безликим чи бездушним негідником, а не праведною і мудрою людиною? Задумайтесь над цим вже зараз, бо час летить, він має здатність ніколи не повертатися назад. Кожне добре слово і мудрий вчинок вас звеличує у світі, робить вас щасливим, а кожен поганий вчинок і зле слово знищує вашу карму, калічить долю. Так влаштоване життя, тому вчіться жити мудро, бо життя — одне і саме ви творите свою долю. Воно більше ніколи не повториться для вас. Будьте щасливі у житті.