Не можна пробачати і прощати
Рашистську нечисть, що прийшла в наш край,
Вбивати, руйнувати, грабувати
Й глумитися над нами, зазвичай…
Не зможуть люди звірства ці забути,
Всю кривду, зраду, страх та біль, і смерть…
Як можна розумом це все збагнути:
Міста і села знищені ущерть…
Земля у мінах, всюди смерть зарита,
І обгорілий ліс, розбитий сад…
А трупами уся земля покрита…
І як же дати всьому цьому лад?
Колись ці орки звалися братами,
І лізли обніматися до нас…
Тепер летять ракети їх над нами,
Війна іде уже тривалий час…
Вони прийшли, щоб знищити й розбити
Країну нашу, націю, народ…
Квітучу землю нашу погубити,
Позбавити людей усіх свобод
Й життя також. То як же їх простити?
Коли рашист брехати й красти звик,
Криваві звірства на землі чинити,
Яким народи вже втрачають лік…
Не можна пробачати і прощати
Народу злому, що війну приніс.
Їх треба з нашої землі прогнати
Навіки вічні, щоб забрав їх Біс.