Бездонна синява у небі — літо!
Краса, теплінь і всюди дивина!
То в нас світання, дощиком умите,
То в надвечір’ї — зірочка ясна.
А вечорова тиша — просто казка!
І місяць в небі… Ой, яка ж краса!
І визирає звідусіль тепло і ласка,
А біля річки завжди чудеса:
Водичка тепла, сонечком зігріта…
Шепоче казку тихо осока,
Трава шовкова вже росою вмита,
І хмарка в небо випливла легка…
Приходить вечір тихо, ледь помітно,
Спочатку до високої сосни…
Та огортає всіх теплом привітно,
Дарує людям кольорові сни.