Людям хочеться тиші і казки,
Щастя й світла, турботи й тепла,
Доброти та надійності, ласки,
Щоб любов поміж ними жила.
Людям хочеться радісно жити,
Бо приходимо ж раз у життя.
Щоб за тим, що пройшло, не тужити
І прекрасне було майбуття.
До душі, щоб прийшлася робота,
І натхнення до серця ішло.
Щоб не гризла людину скорбота,
А життя, мов троянда цвіло.
Тож задумаймось кожен про себе —
Що потрібно для щастя в житті?
Поглядаймо частіше у небо…
Там, мабуть, віднайдемо путі,
Що відкриють свою таємницю,
А вона надзвичайно проста.
В кожнім з нас є чарівна криниця —
Це любов, це краса й доброта.
Тож натхнення в природі берімо
Й мудрість ту, що Земля нам дає.
Й з добротою у серці живімо…
Сила й міць наша в цьому і є.